розпирати

розпирати: -а́ю, -а́єш, недок., розпе́рти, -зіпру́, -зіпре́ш, док., перех.

1) Тиском, напором ізсередини викликати розширення, збільшення в об'ємі чого-небудь. || безос., розм. Робити здутим; роздувати. || безос., розм. Викликати опух; розпухати. || безос., розм. Починати дуже товстіти; ставати надмірно товстим, гладким.

2) перен., розм. Руйнувати, порушувати цілісність чого-небудь.

3) перен. Оволодівати ким-небудь, переповнювати, охоплювати когось (про почуття, стан, настрій, думки і т. ін.).

Игры ⚽ Поможем написать курсовую

розпирати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
розперти — див. розпирати … Український тлумачний словник
розпирання — я, с. Дія за знач. розпирати … Український тлумачний словник
охоплювати — I = охопити (кого що про думки, почуття, настрій, стан повністю підкоряти чию н. свідомість, поглинати всю істоту), опановувати, опанувати (кого що, ким чим), обхоплювати, обхопити (кого що), обіймати, обійняти (кого що), обнімати, обняти (кого… … Словник синонімів української мови
руйнувати — 1) (ударами, поштовхами, струсом тощо примушувати що н. розпадатися), розвалювати, розвалити, розбивати, розбити, нищити, знищувати, знищити, валити, завалювати, завалити, ламати, плюндрувати, трощити, розоряти, розорити, розтрощувати, розтрощити … Словник синонімів української мови

Словари и энциклопедии на Академике